Єдине, що обмежує тебе - твій розум.
 В твоей жизни нет времени лучше или хуже. Просто не может быть! Ведь все это — твоя жизнь, она едина и неделима. Время, когда ты пишешь роман, не лучше и не хуже времени, когда ты лежишь на диване и разглядываешь потолок. Ты живешь, и один этот факт оправдывает все, что ты делаешь. Запрещая себе радоваться дням, когда ты занималась какими-то — по твоему мнению — глупостями, ты грабишь саму себя, уменьшаешь драгоценное время своей жизни. Не воруй у себя, пожалуйста. Голландская рулетка

---

Вищі Сили дякую за масу позитиву сьогодні:
1. Я змогла добре виспатися    
2. Поговорити з рідними людьми і дізнатися, що в них усе добре.   
3. Записатися до лікаря безкоштовно     
4. Зробити дім трохи чистішим.       
5. Я мала смачний ситний сніданок.
6. Почала знову бігати, сьогодні 30 хвилин   
7. Мала пречудовий, ситний обід зі смаколиками. 
8. Випрасувала купу прання.

@темы: Розумні думки

---

Схудла на 18 кг. Зараз вага 65, ще 5 кг і все. Бігаю кожен день 8 км.

---

Сьогодні Росія бомбила мирні українські міста.

---

Ну що ж, вага моя на даний момент 77, 7 кг, я втратила більш як 5 кг. Трохи обмежую себе в їжі і почала робити кардіо тільки 2 рази - дуже мене напружує погана погода та темінь, а вагу я все ще втрачаю тільки від двох разів в день. Не знаю, може як буде трохи світліше вечорами, то буду бігати. Й. теж хоче схуднути, але в нього недостатньо мотивації, та й він працює і не може забити на домашні клопоти, а я забиваю, поставила схуднення на найвищий пріорітет і якщо там що, я все рівно займаюсь. Також для Й. дуже складно не їсти десертів та притримуватись мого мінімалізму і здорового харчування, часом бачу як він майже психує, коли я кажу, що на обід в мене 100 гр сиру та апельсин. Я дуже схильна йти на привязі і починати робити неправильно, коли хтось показує такий приклад. Зараз тримаюсь, просто не звертаю на це уваги і твердо йду своїм шляхом. 
З Алі прийшли дві приліжкові лампи для читання та милий гномик-рибалка. Гномик малуватий для ставка, інші фігурки будуть такі ж. Тоді для гостей буде квест - знайти гномів в садку.
Ще чекаю на багато замовлень, також для вишивання. 
Я зробила лад з моїми старими вишивальними нитками, залишками, але коробок не вистачило, отож я замовила ще дві на Алі, різак для ниток - це для вишивання в літаку, та ручки з чорнилом, що відпирається для розмітки тканини. Купила дизайн на HAED про який давно мріяла, тепер у мене два. На один вже зібрала нитки. На інший частину ниток мені купив Й. Він знайшов в нашому селі двох милих стареньких - вона все життя вишиває, а він обрамляє її вишивку. Вдома в них цілий склад чудових матеріалів і вони вирішили частину продати бо розуміють, що витратити їх до кінця життя не зможуть. Вони продали нам нитки в три рази дешевше і він оформив для мене мою вишивку, звичайно, краще ніж я це роблю. Все рівно вийшло дорого. Ще купила в них два метри рівномірки. По плану в мене новий хелловінський дизайн. А потім, коли отримаю свої ручки, мабуть, буду починати Чарівну ніч. Ще хочеться спробувати робити яєчка до Пасхи. 
У нас зявилась нова клієнтка, Й. каже, що вона з багатого району. І чому, коли з багатого району, то в них завжди самі хворі на світі собаки, за якими потрібен щохвилинний догляд і спецхарчування, але вони за це хочуть платити по-мінімуму. Вона вже добре мені набридла - пише увесь час якісь тупі запитання. Тепер вона хоче ще щоб я за ці копійки грумила її пуделя. Спочатку я хотіла або пдняти ціну, або відмовити їй, але потім вирішила, що вона мене дечому навчить в сенсі догляду за шерстю для таких собак і тоді я зможу брати додаткову плату з інших за такі послуги, отже, я згодилась. Завтра вона повинна прийти і залишити собаку на 3 години. Сьогодні цілий вечір мені спамила, що в мене ще дві собаки і як же її собака тепер буде з ними. У нас дві крихітні декоративні собачки як одна нога її пуделя.
На минулому тижні помила всі вікна на першому поверсі, тепер другий тільки всередині, бо Й. не дозволяє мити другий поверх, а обіцяє це зробити вже 5 -тий рік...
Для пледу звязала один сегмент, також підігнала пошивку на мою подушку. Вийшло погано, хочу підігнати ще одну на зміну, треба постаратися. В пятницю в мене день шиття.
Знову стирчала і писала нісенітниці в ФБ. Як це зупинити?
Вчора зробила ще одне відео для блогу. Було легко, бо минулого року я знімала непогане відео.

---

Хо хо, давненько мене тут не було! 
Кілька днів тому закінчила мою вишивку, що почала в вересні. Вже випрала залишилося натягти в рамку (рамка вже є) Там більш ніж 45 тис хрестиків і 25 кольорів
Вишивала майже кожен вечір і нічим іншим не займалася, отже, трохи збила охоту. Вийшло за 6 місяців. Зараз знову розділила вечори для цікавих занять. В середу в мене по плану Щоденник, чим я і зайнята зараз.
З Алі прийшла купа примочок: пінопластові яйця й кульки, браслетики, персні, сережки, два набори для вишивки.
Ми майже закінчили з міні-готелем, залишилося зпланувати сніданок, та дещо декорувати стіни. Та ще садок. Садок - проблема. Так як бізнес з собаками якось рухається і у нас постійно є клієнти, то собаки перекопали увесь садок, поломали підпори під ківі, яких я виростила з насіння, знищили багато рослин. Роботи  - непочатий край. Думаю, що собак не можна буде тримати разом з міні готелем, ну, в крайньому разі одну разом з нашою. Від них страшенно багато бруду і потрібно прибирати кожен день - пилососити меблі, підлогу, протитари двері і тп. А коли буде міні готель, то там теж потрібно буде прибирати кожен день, чи будуть вигідними такі затрати часу? Багато що буде залежати від того яка буде ціна за ніч та чи буде достатнь клієнтів. Поки я не справляюся з наведенням чистоти та роботою в садку.
Чому? Бо вирішила трохи змінити пріорітети. Як я не старалася вилікувати свій шлунок дієтами, травами та іншими шаманством, нічого особливо не виходило. Приходилося їсти великі порції і багато щоб тільки не відчувати постійного болю і дискомфорту. Це дуже ускладнювало життя і моя вага потихеньку росла. Після нашої останньої поїздки у відпустку, я стала на вагу і жахнулася - 83 кг.... - велике друге підборіддя, живіт, тяжко рухатися і неможливість влізти в одежу.... Кілька разів я пробувала зменшити порції та більше рухатись, але від цього відбувалося яергове загострення. Тепер я спробувала почати з психологічної, антистресової самодопомоги. Що я собі придумала: - достатньо спати, - позитивно мислити, - слухати розслабляючу музику, - запалювати ароматні свічечки, - час від часу валятися у ванні, - не перенапружуватися і не поспішати, - не йти поки на роботу. Разом з цим, їсти достатньо, але прислухатися до себе і не переїдати. Десерт - 1 раз на тиждень. Їм звичайну їжу, з невеликим ухилом на ПХ. Почати займатися кардіо тренуваннями 2-3 рази на день. Стараюся 3 рази, але коли йде дощ ввечері, а це тут частенько, як от сьогодні і вчора, я не йду бігати.  Я 2 рази бігаю по 1, 5 км та 1 раз роблю кардіо 30 хвилин. На сьогодні моя вага 79, 5 кг. Це вдалося зробити за місяць. Шлунок не болить, ніяких поганих відчуттів, крім того що вночі відчуваю тупу біль в животі, але це моя давня проблема з якою я живу десь з 20-ти років. Не знаю що це, схоже не дуже здорові нирки.  Цей тиждень вага топчеться на місці, я почала трохи менше їсти, надіюсь, що падіння продовжиться, я дуже стараюсь. Перша моя мета - 72 кг... Ну, а тоді може і на більше замахнуся... наприклад 62! 
Справи з собачим бізнесом йдуть непогано. У нас є якийсь безплатний сайт, але найбільш клієнтів я маю з Петбіенбі. Не скажу, що люди йдуть потоком, але достатньо. Трохи хвилююся за стан нашої собаки, вона явно нервує, коли чужинці втрогаються на її територію. Трохи грошей для підтримки штанів я маю. Хотіла білше, і , коли було багато клієнтів, під Новий рік, ми взяли 5 собак. Після такого досвіду, коли ми мало не поїхали розумом, а дім перетворився в повний смітник, ми прийняли рішення брати не більше двох собак. Зараз більш менш справляємось.
Куховарний бізнес закинула, хоча сьогодні подивилась на моє відео, де смажаться чебуреки, захотілось знову щось замутити з ними. Але боюсь, що знов прийдеться це все доїдати. Може просто буду постити рецепти на іноземних сайтах. Тут це діло якось не популярне, люди просто все купують в магазинах і не дуже заморочуються з натуральністю чи якимось іншими чудесами, через що замовляють домашні продукти у нас. Була в мене ідея готувати страви до наших свят, бо в минулому році гарно паски пішли. Для цього треба замовити форми, а я так і не спромоглася поки що. Ну, нічого, це буде в планах. Спочатку - схуднути.
Плед я так і не закінчила, бо вишивала, зараз наводжу порядок з нитками, буду братися за щось нове у вишивці, закінчувати плед, та починати щось шити. Я ще в минулому році замовила гречаного лушпиння на подушку. Поки пошила маленьку подушечку з вишивки, що в мене була. Потихеньку розбираюсь з новою швейною машинкою, що купив мені Й. Непогано виходить. А тепер буду щось робити з залишків того лушпиння, також є ароматні трави на саше, та купа старих джинсів з яких можна нашити багато чого. Також тут в загашниках та на горищі зберігаються різні відрізи тканин колись кимось куплені і не використані. Все це треба пустити в діло.
Вчу іноземну, регулярно, страраюсь кожен день. Справи йдуть краще, але ще не на рівні. 
Стараюсь більше читати. Та фейсбук поки перемагає. Може видалитись? І нерви будуть спокійні, а то в мене пів ФБ вже забанених.
Нещодавно знов зчепилася з чортицею Т.  Я від неї старалась триматись подалі, але вона увесь час мене зачіпає. Знову була в такому роздраї, що не могла заснути пів ночі, вже мало не плакала, а коли прокинулась вранці , перша думка була про чортицю. Я вжахнулася, що оце чудо має на мене такий вплив. Як, як тримати це в голові, щоб не втягуватися в її тролінг? Як навчитися культурно відходити від неї подалі?!
Зробила нове відео про відпустку, ніби непогане, але я мало знімала, треба сконцентруватись на цьому, адже у нас є дрон! Хоча нема хорошої камери і такої штуки для рівноваги, щоб телефон не скакав, коли знімаєш Й. купив мені новий, в ньому хоч памяті достатньо, не так як в старому.
Те, що розміщала для продажу - вигідно продала! А вдома навіть ніхто не дзвонив.
Чекаю з Алі замовлення скульптурки та лампи для міні -готелю.

---

Звіробій, краплі чага

---

Не втрималась і почала нову вишивку. О! !! аддікція! Не могла відірватися, мабуть тиждень.... Через це всі проекти трохи забуксували. Але! Потрібно підвести підсумки. 
Сьогодні мене трохи попустило і я навіть зайнялась мовою, не без бажання. 
Перші (насправді другі) клієнти привели собаку на півтора місяці. Перші дві ночі ми не спали бо собака 4 рази піднімався сходами нагору в нашу спальню.... Він вміє відчиняти двері і ходити по сходах. Я не спала через це першу ніч, потім я додумалася його привязати до сходів, а наступної ночі до дивану - він вив, гавкав і пищав цілу ніч.... Але на третю ніч була тиша і всі спали. Зараз собаки сплять навкруги мого стільця, одна з однієї сторони, інша з іншої, в хаті мир і спокій, вони граються і гуляють разом, дуже здружилися. Я б взяала ще одного, але поки нікого нема. З тих , що дзвонили і, навіть, приходили нікого поки серйозного. Доє людей написали через сайт PetBnb, але один живе далеко інша чомусь вранці скасувала свій запит, ще до того як я відповіла. Мабуть відповів хтось інший. Надіюсь , що все буде більш менш. На час відпусток клієнти повинні бути. Хоча тут одна сусідка питала в іншої , при мені, чи не заважають їй собаки , яких я беру. Можуть і пожалітися.
На міні готель прийшли всі мої замовлення з Алі, одне ще в дорозі. Також прийшли замовлення для хоббі. В принципі, всім задоволена, Й. почав прикручувати карнизи для гардин, замовив все для ремонту туалету, та замки для дверей. ліжко зависло десь на маркеті, продавець обіцяє в середині жовтня. Так буде майже все зроблено, крім декору, ну, це найцікавіша частина , тоді спланую меню сніданку і можна рекламуватись. 
Прийшли два результати тестів по здоровью, ще залишилась мамографія, якої я найбільше боюсь.  У жінки з сусідньої вулиці виявили рак.... 
Прибираю садок, уже майже половина, тожі буду ще обрізати та замовлю деякі скульптрури.
Постараюсь підтягти деякі інші напрями, яким не приділяла увагу.
Сьогодні до мене приїде одна моя родичка, будемо трохи тусити і відпочивати разом, десь до числа 20-го. З грошима як і раніше напряг, треба ще щось робити, або трохи йти на роботу, хоч на прибирання. Але не хочеться бо це така трата часу...

---

Робити нічого не хочеться, бо я почала нову вишивку, тому хочеться тільки вишивати. 

Ремонт балкону закінчений, мені прислали відео, ніби симпатично, але хто знає, балкон став такий маленький...., ну що ж побачимо. На подальший ремонт немає ні часу ні грошей.

По собаках - безперервно цікавляться, але поки тільки з наступного тижня ми будемо мати одного клієнта, зате на півтора місяці. Трохи я я роздумую над цим, чи не рознесе він наше житло , бо собака просто величезиний і зовсім не дресирований. Хоча норов у нього спокійний. Вони вже залишали його на кілька годин. Складність в тому, що я боюся залишати його одного в квартирі. 
Багато людей запитують, записують телефони, цікавляться, і були навіть одні, що хотіли залишити на один тиждень, але це співпало з велики собакою і я, поки, вирішила не брати, боюсь не справитись. Може потім, пізніше. 

На міні готель купили непоганий стіл зі стільцями. Тепер з великого - ліжко і тумбочки в спальню. Замовлення з Алі вже в дорозі. Роботи ще непочатий край. Потрібно зайнятися ліжком. В процесі пошуку меблів наткнулися на чудовий компютерний столик безплатно. Тепер на обідньому столі більше немає бардаку. Прибираю в садку кожен день. 

Стараюсь водити авто при будь-якій можливості. Вчора трохи було лячно бо потрібно було вести в темряві, але, коли сіла, все пішло нормально. Треба менше прокрастинувати і не тільки в водійстві. 

Компонувала відео про відпустку, виходить не дуже, треба більш старанно знімати.  

Розмістила дещо для продажу, перегляди є, але реакції. 

Не читала і не займалась мовою - це погано! Потрібно якось підтягтися в цьому сенсі. 

Прибираю в садку, адже це якби частина міні готелю, це безкінечна робота. А хочеться щоб все було мило і акуратно як в моєї улюбленої блогерки. Ще хочеться бути худою як вона і так само смачно готувати. Зависаю на ній.... дуже....



Вчора говорила з однією знайомою, вона працювала в компанії, яка займалась кейтерінгом, розпитала трохи як там все влаштовано. Починали вони з домашнього бізнесу, зараз там купа різних класних штук, які тут люблять: закусочки на вечір, сніданки в подарунок, барбекю та буфет. Хотілось би теж продовжити кулінарну тему.....  Як завжди не можу сконцентруватися на чомусь одному.

---

4 вересня повернулися з відпустки. Конкретно відпусткою, як її розуміють люди взагалі,  був тільки один тиждень. Увесь інший час ми займались ремонтом балкону, та потрібно було вивезти собаку моїх родичів. Ремонт обійшовся мені в два рази більшу суму ніж я планувала - подорожчали матеріали. В додаток до цього ремонт не можливо було зробити в такі короткі строки як ми запланували. Реально він триває ще й досі, добре що одна моя родичка згодилася нам допомагати. Планують закінчити в вівторок, а потім я буду дивитися, що робити дали зі всією квартирою, так як зароблені гроші вже майже зовсім витрачені. 

Я покинула займатися кулінарією майже зовсім, так як ця справа не приносила доходу, а часу займала багато, хоча я все таки планую продовжити експерименти. От, може, завтра спорбую зробити рибок. Також і з кулінарними відео. Хоча з моїм пошкрябаним посудом та слабкою технікою навряд чи я досягну хоч чогось. Також ми купили квадрокоптер, вже давно, саме для блогінгу, але не використовували ні разу - нема часу. Планую використати для зйомок з собаками , в відео для реклами І так! Собачий бізнес! Почався він з маленького лабрадора, за яким я ходила слід у слід і який обпісяв і погриз мені все. Ще він накульгував (мабуть ми забагато гуляли, а йому було тільки 4 місяці) і я увесь час боялася щоб наша собака не пошкодила його під час гри. Саме це майже і сталося, вона придушила йому око зубами і в перший момент собака виглядав дивно, що привело мене до страшної паніки. Це сталося в день, коли повинна була приїхали хазяйка. Ми повезли собача до лікаря, там витратили третину грошей, що я заробила. Потім я чесно все розповіла хазайці, але про око сказала, що не знаю , що сталося, але воно виглядало дивно і ми поїхали до ветеринара. (Ветеринар сказав, що з оком все нормально, але приписав крапельки, про всяк випадок). Хазяйка спочатку запанікувала, потім спілкувалась нормально, а тепер стала якась зла. Неприємно це все. Вирішила малюків більше не брати.
Дала обяви і зареєструвалася на сайтах, зразу зверталося багато людей. Але по-факту залишилися тільки одні з здоровенним стафом. Він здається супер добряком, але господар сказав, що може побігти за котом. Отже я буду волочитися за ним, бо втримати 50 кг ваги просто нереально. ... і коту я не заздрю. Коли ми його знайомили з нашою собакою , то він почав стрибати в нашу водойму в садку і плавати там, перетолочив усі лілії. Я була зла. Але півтора місяця на які вони хочуть залишити собаку переважили, Й. сьогодні загородив водойму сіткою. Ще вчора приводили до знайомства маленького шпіца. Так як я прочитала всі поради в інтернеті про те, як познайомити собак, то все йде успішно, але шпіца планують залишати у нас тільки деколи на вікенд. Шпіц чудовий, але  поки боїться нашої собаки, та і нас теж. 
Дуже шкода, що ми втратили перших клієнтів через те, що я не знала як знайомити собак, це була чудова сімя з веселим англійським бульдогом, енергійним і круглим і стрибучим як мяч. Їм дуже у нас сподобалось і перетримка була дуже потрібна, але ми знайомили його з нашою собакою у нашому дворі і вона так панікувала, що я їм відмовила. А треба було по-другому...
Взагалі-то ми молодці! Й. закінчив класти підлогу в міні готелі, стіни пофарбовані, я замовила купу потрібних речей на Алі, хоча ще не все. Також передивилась меблі на вторинному ринку - надіюсь зможемо купити пристойні.
Також ми перевезли собаку родичів за кордон, це вже друге успішне перевезення! 
Я почала знову множити кімнатні рослини, попробую продавати, коли вони досягнуть піку краси. А як я наслоджуюсь своєю водійською ліцензією!... Ну, насолоджуюсь це дуже перебільшено, але під час нашої подорожі я часом їхала по 500 км, і по 6 годин в день по автобанах і в темний час також. Виїжджаю тут самостійно недалеко, до поштової скриньки в супермаркет і сьогодні їздила здавати аналізи до лікаря. Як же це зручно! Тепер треба купити собі ще особисте авто і я незалежна! Роби що хочеш! Давно я вже не відчувала такого задоволення від зробленого!
Ще я зробила велику справу, коли вірішила скористатися послугами, які тут надають безоплатно державою по медичному обслуговуванню . (А я дуже не люблю ходити до лікарів) Не так-то їх тут багато цих послуг і багато людей їми не користуються. Але я зробила уже два тести і в жовтні ще буде одне обслідування. Надіюсь все буде добре.
Хоббі. В відпустці закупила трохи ниток до нової картини. Але ще не всі. Плету гачком плед, ще багато залишилось. Хочу починати нову картину з Алі, що купила давно. Перша вийшла гарно! Отже я купила ще дві - одна з темою Хеловіна, а інша картина якогось голландського міста. Також хочу купити ХАЕД. Але це питання ще треба вивчити. Замовила на Алі також заготовки на новорічні кульки (старі-то в мене купли!) та пасхальні яйця, фурнітуру для мікровишивки. З мікровишивкою там теж не все просто. Виявляється її вишивають на якомусь шовку і, ніби, шовковими нитками. Ну, ще подивлюся що там до чого, мастеркласів мало на цю тему. З читанням поки тугувато, хоч в відпустці домучила одну книгу. Хвалили її багато, але мені складно догодити, книга така собі. По шиттю - хочу пошити коврики біля ліжок з старої джинси, нам і в мініготель. 
Копаюся в садку, прибираю. Хотілося б ще трохи грошенят, навіть почала думати про роботу, але Й. сказав, що не можна зараз нікуди йти бо не буде сил завершити всі мої починання. Та й моя хвороба шлунку нікуди не ділася, хоч я запаслася різними травами, та іншими речами і регулярно їх випробовую на собі. Одне радує - нема більш нічних болей, але найменше хвилювання приводить до втрати сну і печії. Потрібно подивитися відео, які я зберегла, про якусь там гімнастику і зайнятися йогою й медитацією, як я й планувала. Коротше, з цією хворобою неможливо працювати, от яка біда. А зовні ніби все нормально.
***
Вчора чортиця Т. вивела мене з себе знову! Вже 24 години я не можу престати про це думати. Це токсична гадина!!!! Як з нею боротися?... Її метод - знецінювати все. Запитує, а потім сміється з твоєї відповіді, якщо вона на відповідає якимсь її уявленням. Вчора вона дуже цікавилася яка в мене квартира, де я роблю ремонт і, коли довідалась , що дуже маленька Чортиця , як завжди, викривила свого гидкого рота кутиками до підлоги (у неї постійно такий віраз обличчя, ніби вона напилася оцту) і насміхалась придаючи відповідні інтонації в запитання:" Що?! Скільки. скільки кімнат? скільки, скільки метрів?" Здавалося, що вона зараз почне реготати, ніби вона дізналась про мене якусь ганебну таємницю. Зачіпала вона й інші теми, просто жах. Усе було в такому тоні, постійні перепитування з відповідною інтонацією. Або прямо репліка: "Ну, хіба ж так це роблять, Це - низький рівень" (про політика, про якого я сказала, що він мені подобається) Як же з нею боротися? Мабуть, буду триматися подалі інакше нічого не приходить в голову. Чортиця веде себе так з усіма, тому в неї нема друзів і вперше вона вийшла заміж в 50, думаю, що саме по цій причині - постійні спроби невміло показати світу, що всі - гімно, одна я - королева Я дуже співчуваю цьому бідоласі - її чоловікові,  він дійсно дуже нещасний, отак згадив собі останні роки життя, а сам - дуже хороший.

---

Донна Тарт, "Щиголь"

Дочитала книгу "Щиголь" Донни Тарт. ...не те щоб вона мені не сподобалась.... Книга видалась довжелезною і.... . Просто.... просто тема не моя. Нелюблю читати про маргіналів, хоч би що вони робили. Так вони існують поряд з нами, живуть там якось...

Гм, отже - хлопчина втратив матір при дуже трагічних обставинах.
Мати ніби позитивний персонаж, але образ її увесь час ніби в якійсь імлі, нечіткий, ніби тане у часі по мірі віддалення основного героя від моменту її втрати. Життя їх не складалося через те, що колись вона зустріла привабливого негідника, батька головного героя. Хлопчина , відвідуючи музей з матірю переживає атаку терористів і, в момент шоку, заволодіває дуже цінною картиною з музею, художника, який теж загинув при вибусі - трагічна паралель.... Навколо цієї картини і крутиться уся довжелезна книга як нитка навколо величезної катушки намотуючи сторінку за сторінкою безпутне життя підлітка. Чому не цікаво і затягнуто? А тому, що нічого не відбувається окрім безкінечного вживання речовин та спиртного. Моя думка, що якби хтось так пив і вживав з такого віку, то там вже б не залишилось ні здоровя, ні мозку. Але герої книги все бовтаються і бовтаються в своєму багні, здобуваючи ніби-то життєвий досвід і роблячи один за другим якісь негідні вчинки. Особливо друг головного героя, Борис. Борис жахливий негідник. Але головний герой ніби любить його за сміливість. Це виясняється в кінці книгио, цей сенс їх дружби. Бо я увесь час дивувалася.
Інші персонажі теж не менші негідники, один іншого кращий. Окрім Гобі і Піппи. Гобі якийсь нежиттєвий герой. Він занадто порядний, чесний, на фоні навколишнього виглядає абсолютно видуманим. А ось Піппа мені сподобалась, хоч вона і не часто зявлялась в книзі, але вона якась дуже тепла. Інший жіночий персонаж - Кеті, просто огидна.

Сумбур, хаос, негідні вчинки приводять до чудових результатів - це момент з яким я якраз категорично не згодна.

---

Зявляються і сонячні промінчики між хмар! Я нарешті маю водійське посвідчення! Як гора звалилася з плечей, яка полегкість! 
Моє підприємство зареєстроване, міська влада надала дозвіл на відкриття міні готелю. Я вже дофарбувала стіни, колір вийшов надзвичайно вдалий - сонячно теплий. Тепер в тих похмурих кімнатах буде значно приємніше. Вчора купили ламінат на підлогу, колір - під дуб. Я такий і хотіла та ще він і був з великою знижкою, майже наполовину.  Завтра почнемо вкладати. 
Взяла на перетримку собаченя. Трохи воно мені потріпало нерви, але і заробіток непоганий буду надалі розвивати цю тему, хоча невпевнена чи є клієнти не в відпускний час. Буду шукати, бо робота мені дуже підходить, але буду брати тільки дорослих неагресивних собак. З своєю хворобою шлунку не думаю, що зможу десь працювати. Зараз лікуюсь ретельно, але без медикаментів - вже пролікувалась 2 рази і хвороба увесь час повертається. Зараз лікуюсь насінням льону та картоплею, притримуюсь дієти. Дієта забирає багато часу, але є ідеє робити відео рецепти, бо коли я починала дієту, то знайти рецепти в інтернеті було дуже складно. Зараз вже трохи звикла готувати ці страви. 
Також збираємось в поїздку, там буду робити ремонт, та, мабуть, заберу батька на деякий період бо він зламав плече і став зовсім безпомічний. Я найняла для нього догляд, але зі мною йому буде краще. 
Сьогодні вирішила трохи попланувати бо все виглядає якимось заплутаним клубком, що котиться на мене і увесь час збільшується. Хоча, насправді, багато різних справ успішно завершуються, але в голові панує безлад і здається, що нічого не рухається.
В своєму житті я виділила сфери, що важливі для мене зараз:
1. Бізнес
2. Робота
3 Здоровя
4. Сімя
5. Хоббі
6. Побут
7 Розвиток.
Порядок в якому вони записалися абсолютно точно щось означає і це мене не радує. Хотіла б я щоб на першому місці була сімя або здоровя, але що вийшло те вийшло...
1. Бізнес:
- міні готель
- перетримка тварин
- мастеркласи
- виготовлення напівфабрикатів
- розпродаж і купівля.
2. Робота
3. Здоровя
- дієта
- контролювати відпочинок
- самоосвіта
4. Сімя
5. Хоббі
- вишивка
- плетіння
- шиття
- книги
- відеоблог
6. Побут
-дім
-сад
7. Розвиток
- удосконалення іноземної мови

Деякі пункти взагалі без розшифровки... 
Тепер потрібно якось розділити тиждень, дні та години щоб усе це втиснути.

---

... на роздоріжжі

Таки мене вигнали з роботи. Зі скандалом. Це трапилося пів року тому, бажання про це і , взагалі, про що б то не було, писати не було. А трапилося ось що: коли не було В. мені потрібно було замінити одну деталь в моїй машині. Я вже давно хотіла навчитись це робити, але прибігла К. і не дозволила мені це робити (гівно мале). Поки вона міняла я вирішила пожартувати і зробила вигляд ніби хочу її вдарити по руках. Просто жарт. Пройшло два тижні. До нас прийшал бригадирша з другого відділу і накинулась на Х. Виявляється Х. теж хотіла пожартувати і почала дражнити К, що та зїла якісь цукерки. К . образилась. Покричавши на Х. вона раптом обернулась до мене і почала в грубій формі почала щось кричати мені. Я не дуже розібрала, але мені здалося, що вона сказала, що я вдарила К. А я про свій той жарт уже давно забула. Я завелася і почала в відповід теж кричати, що я нікого не била, що я подзвоню в поліцію і тп. Чесно, я злякалась, адже я нікого не била і не збиралась. Вони почали мені щось пояснювати, але я їх не чула. Я побігла до начальника цеху і сказала, що я нікого не била і не хочу більше працювати з ними бо завтра вони прийдуть з синяками, а я буду винна, переведіть мене в другий відділ. Він спробував мені ще раз пояснити , що я не била, а хотіла вдарити, як вони розказують ,  але я все ще була в шоковому стані і продовжувала повторювати , що я нікого не била. 
Він пообіцяв мені, що переведе мене, а бригадирша з другого відділу сиділа і торжествуюче усміхалась, вона, паскуда, вже знала, що вони мене звільняють. Я подивилась на графік, вранці я була вписана на наступний день на роботу, а тепер мене вже нема. Я почала розуміти, що це кінець. Пішла в кімнату закінчувати роботу. Там сидив товстий прибиральник, він почав мене передражнювати як я йду, В. його зупинила, всі були дуже любязні зі мною, як з божевільною, але поза спиною В сказала: "Я ж говорила, що вона агресивна". 
Я повернулась додому все ще з надією. Йшил дні. Стало зрозуміло, що вони мене звільнили. Мені розповіла Х, що всі співробітники розпитували про скандал, але все зберігалось в таємниці. Часом мені шкода що так сталось. Але я розумію, що це було на краще. Неможливо працювати в колективі бидлуватість якого перевищує всі можливі уявлення, якою б вигідною не здавалась робота. 
Я почала організовувати бізнес, невеликий готель, також трохи готую, особливого доходу нема, а гроші тануть. Я дуже розслабилась, стараюсь зібратись в купу. Ще є ідеє створити перетримку для собак. Але основна мета - здати на водійське посвідчення, адже один екзамен я вже завалила. Потрібно постаратися бо це страшенно мене відволікає і , в основному, я б пішла на роботу, але тоді дуже складно знайти інструктора, який може підстроїтись під мій графік. Так що поки сиджу. Вчу мову і бережу шлунок який увесь час виходить з-під контролю. Мабуть в мене язва. 
Ось такі пироги.

---

В нас почалася серія новорічних вихідних. А я почала відчувати, що моя внутрішня напруга скоро приведе мене до писхіатра. Хоча, мабуть, купа соматичних болячок вилізла якраз через психологічні проблеми. Вперше за шість років від початку "змін на краще" я задумалась про те, щоб розслабитись.
Сьогоднішній день проводжу в абсолютнонічогонероблю. Наніч слухаю розслабляючу музику з ароматичними свічками.... Стараюсь відганяти негативні думки, тривоги.

---

Ну, що ж, пройшов час і я знову повернулась до свого щоденничка.
Як і раніше я, все ще працюю, на роботі за яку я так хвилювалась. Були перерви, особливо остання - два тижні. Але якесь повидіння винагороджує мене, по другому я й не можу сказати (хоча в моєму минулому завжди траплялось навпаки, дивина!) Але про все по порядку.
Виявляється, що Відьма поставила в графік свою родичку К. та іншу працівницю - Х., а на мене забила! Просто забила! Х. і К. працювали увесь час і кожний день! ( Вірніше не працювали, а сиділи в їдальні і читали книги і грали в настольний теніс, бо роботи нема і за цей тяжкий труд вони отримували зарплату.) В той час коли в другому, такому ж відділі дівчата працюють по черзі. Через два тижні, я не знаю що вийшло, але вона мене поставила в гарфік, (може їй менеджер, або хтось з начальства сказав, що так діло не роблять) і поговорила зі мною, що ніби-то я добре працюю і вона подумала, що я буду шукати роботу, а вона хоче щоб я залишилась бо її родичка звільниться в січні. (значить якби родичка не звільнялась, то я так би й сиділа вдома!) Я вірила і не вірила її словам. Але коли я почала дякувати і сказала, що добре що вона мені розповіла про це бо я б і справді б шукала б роботу, я, раптом, помітила як на її пиці промайнув вираз, що говорив мені:"Тупа робоча скотина повірила в мої побрехеньки" Це була соті долі секунди презирства і злорадства на пиці цієї гидотниці.
Другого дня вона якось вся посіріла і скулилась, підбігла до мене і сказала, що в неї заболів живіт. Наступного дня вона не прийшла. Відьмі зробили операцію, щось там з кишечником. Вона відсутні вже два тижні і, мабуть, ще тиждень буде відсуня. Прийшли до нас дівчата з іншого відділу з ними їх менеджер С. (це не дуже радісна новина, бо в них теж нема замовлень, а це може закінчитись закриттям підприємства) Ця С була в шоці, коли довідалась мою ситуацію, що Відьма нам нічого не пояснює, не розповідає про роботу і як вона виперла мене на 2 тижні з роботи. С. пішла до головного менеджера і поставила мене в графік, ось вже два тижні я працюю. Відьмина родичка К., писала наполегливо одній співробітниці (вона мені розповіла) і увесь час запитувала коли її поставлять в графік (захвилювалась! а як я була без роботи, то все було добре) Але її так і не поставили. Чесно, не знаю чим ця катавасія закінчиться, але дуже хочу щоб Відьма залишилась вдома відновлювати здоровя, бо боюсь, що вона буде мені мститися.
Тривожить, те, що замовлень так і нема... А хотілось би тут працювати, особливо на фоні повального закриття всього і повсюди.
Після того як я залишила свого старого інструктора по водінню ми, змінивши ще одну невдалу компанію з зашуганими інструкторами, знайшли, нарешті одного персонажа, який згодився записати мене на січень на екзамен. Побачимо, що з цього вийде. Може, нарешті, ця епопея скінчиться.
Пробую займатись деякими своїми проектами, відкрила магазин на Етсі і який ніхто не ходить, бо фото і сама продукція поки ніяка. Відкрила канал на ютубі, результат аналогічний, якість відео - не дуже... Стараюсь прокачатись з іноземною мовою, займаюсь кожен день, потроху покращуюсь.
Моя вага знову зросла. Вирішила не думати про похудіння, просто стримуватись від солодкого, по можливості.Ніяких наскоків бо відразу починається загострення з шлунком. Вага почала потихеньку знижуватись. Хочу ще писати відгуки на книги, але це мало виходить. Ось, прочитала нарешті "Хрещеного батька", виділили ідею твору, як - романтизація життя злочинного світу.

---

Ну що ж, перегруповуватись не знадобилося... Тиждень вже сиджу вдома. Як це сталося? Та я й сама не спамяталась і до цих пір не розумію як це сталося... Але про все по-порядку.
В минулий четвер десь в середині дня, Відьма зайшла в кімнату і сазала: "Не панікуйте, але в сусідній кімнаті (через яку ми ходимо) в когось виявили Корону". Потім, через деякий час, вже не памятаю як, але виявилось, що на фірмі неполадки з інтернетом. Ну, нам так сказали. Вся зміна, що працювала на конвеєрі пішла додому. Ми доробили свої замовлення і нам сказали, що наступного дня ми повинні прийти на роботу, хоча інтернет все ще, ніби, не працював.
Наступного дня ми прийшли в пусте приміщення, замовлень не було. Вештались якісь люди з ноутбуками, ніби вони наладжували інтернет. Ми посиділи там дві години і нас відпустили додому і сказали що заплатять як за 8 годин. В пятницю повинен був прийти планінг на наступний тиждень, але він не прийшов ні в пятницю, ні в суботу, ні в неділю...
Ну, в неділю я вже вся пішла в рознос.... Дуже переживала, тим більше, що я довідалась, що Х. запланована на наступний тиждень... Х., яка робила помилки увесь час..... Це морально розчавило мене, до цих пір я не можу зрозуміти, що сталося. Окрім того, що я спізнилася 2 рази - один раз на 2 хв і інший на 6хв. Ну, смішно про таке говорити, але мені зробили зауваження. В останньому я була кращою за всіх.
Я, спочатку, хотіла вранці поїхати туди і запитати, поскандалити, вияснити і тп. Але потім.... потім мені здалося це таким принизливим... і я не поїхала. Й. ще й радив мені взяти з собою обід..., зовсім здурів.
Так я втратила постійний контракт, мою додаткову роботу та ось цю нову, з хорошою платнею.
Правда, я забула сказати, що я подзвонила Відьмі і, все таки, запитала чому мені не прийшов планінг. Відьма сказала, що тому що все ще проблеми з інтернетом і що мені подзвонять, коли я буду потрібна. Х. ходила на роботу, принаймні в понеділок і в вівторок. Потім я перстала дзвонити, щоб не тріпати собі нерви. Ось що означає - контракт 0 годин - це коли тебе викидають з роботи, а потім ще і брешуть, щоб ти не шукав нову....
Сьогодні мені прийшла остання зарплатня. Насупного тижня буду шукати нову роботу. Не вірю я що вони подзвонять. Хоча, у мене є одна цікава версія - думаю, що після виявлення Корони вони вирішили зупинитись на деякий час, бо якби виявили нові випадки, то їм би прийшлось закритись та платити штраф. Бо якби прийшла перевірка, то виявили б що там бардак з мірами проити Корони.
Я поки приводжу садок в порядок. Це - процес який ніколи не закінчується. Але для нашого майбутнього міні готелю - це необхідно. Довідалась, що в міні готелі не повинно бути кухні. Ось, думаємо як вийти з положення.

---

За два тижні - зарплата, як за місяць на двох старих роботах! Звичайно, я стомлююсь, але як і раніше, знаходжусь у чемпіонах у Відьми, кожен день - захмарні похвали! Кожень день - "щиро дякую", "молодець"! Правда, працюю я як кінь, ноги гудуть. Виявилось, що я - швидка та уважна! Тільки б не впороти нічого.... Х вже не сумує, вона робить частину роботи, яку їй виділила Відьма, Відьма сама клеїть наклейки. Що мені не подобається? Це те, що Х. працює з паперами... Ну, паперами це назвати можна з великою натяжкою... це, просто, замовлення на склад, де вказані всі деталі, та їх кількість. І от! Відьма доручає Х перевіряти це замовлення і відмічати, що там все вірно.... Тут мене заклинило, цей момент здається мені інтелектуальним, в той час, як я виконую чисто фізичну роботу. І в мене розпалились ревнощі. Хоча, думаю, що справа в тому, що мені все ще хочеться кудись рухатись, а рух уже закінчився: все що від мене вимагається - приходити вчасно і працювати як кінь 8 годин. Таке собі життя звичайного роботяги, яке мене зовсім не влаштовує, особливо те, що я після роботи вже ні на що не здатна, крім, хіба що, читання. Хочеться лежати на теплому диванчику і розслаблятись. А в мене є плани і, в принципі, я і пішла на роботу щоб заробити на ці плани початковий капітал.
Н. виявляється не звільнили, вона прийшла в понеділок, як ні в чому не бувало. Зранку сказала, що дуже стомлена, принесла здоровенну сумку провіанту і топтала це увесь день. Працює вона надзвичайно повільно і увесь час ходить в туалет і сидить там довгенько. Відьма кожен раз, під час таких відлучок, питає: "А де Н?" Вчора, в кінці дня вона впорола помилку і годину шкуала її. Відьма просто мовчала. Сьогодні її відправили на другу локацію, так як там захворіла людина і її потрібно було замінити. Відьма не знає як здихатися Н взагалі.
...Мої плани стоять на місці, у мене нема ні часу ні сил. Я, навіть, не виконую мінімум, що планую на кожен день по навчанню та різних хоббі-проектах... Приходять думки про те, що потрібно якось перегрупуватися. Хоча порядку більше, коли йдеш на роботу зранку, а не невідомо коли, як було раніше.
Переше, що я вирішила зробити в плані перегрупування, це змінити водійськ школу. Моя інструктор добре з мене познущалась і вже витягла купу грошей. Приводом до розставання з нею послужило, те, що я на протязу уже кількох місяців пробувала вибити з неї, коли я буду готова до екзамену. Навіть не дату екзамену. Вона собі сміялась і відповідала щось на кшталт: "Коли будеш, тоді і будеш". Думаю, що я терпіла її і так занадто довго. Тим більше, що одного разу вона мене, під час уроку, перелякала, що я ледве доїхала додому - у мене почався нервовий тік на оці, трусились руки і ноги і я не розуміла, що вона до мене говорить. Здається, вона тоді сама злякалась моєї реакції. Отакі методи. Про те що вона дозволяла собі зневажливо клацати пальцями біля моєї голови, під час пояснення чогось, і гукати "Ей, ти чуєш? Ти зорзуміла?" . Вона , між іншим, мені годиться в дочки. ... Ми відмовились від її послуг і знайшли іншу школу, благо їх тут море. Наступного тижня, я покажу новому інструктору, що я вмію і він скаже, коли я буду готова до екзамену - оце я розумію - діловий підхід. Розповіла цю історію Х. Виявилось її дочка закінчувала цю школу і була готова до екзамену через 3 місяці. Вони це і обіцяють на сайті.

---

Нова робота, повний день.

Вже другий тиждень працюю на новій роботі! За 5 днів роботи уже отримала оплату! Виявилось майже так само, як і на одній з двох робіт (що я працювала до цього) за місяць, більше половини, що я заробляла на двох роботах, маючи один вихідний і витрачаючи майже увесь час в будні.
Вони мене не надурили тоді в бюро з пошуку роботи, а справді, в понеділок я вийшла на нову роботу. Я тішуся кожен день, що не сиділа і не чекала як раніше, коли я нарешті здам екзамен з водіння (вже третій рік тренувань пішов....) Не тече вода під лежачий камінь!
До роботи на велосипеді - 5 хвилин, починаємо в 7.00 і в 16.00 я вже вдома. Тепер, коли я озираюсь назад, то дивуюсь, як я витримала так довго? Три роки коту під хвіст. Хоча ... Не знаю, чи взяли б мене якби не такий досвід.
Працювати-то я працюю, але з цієї роботи вилетіти дуже швидко. Я з своєю постійною невдачею та вдовбаними мені в голову батьками "підбадьорюючими" фразами - "ти - повільна, неуважна, лінива" майже завжди з перших хвилин полюбляю потрапляти в такі ситуації, після яких я вже не можу ніяк поправити свій авторитет. Або ще, є у мене така особливість, коли мене починають хвалити за щось, мені стає дуже некомфортно і я почуваю себе винною перед іншими, яких не хвалять в цю хвилину і я, прямо шкірою відчуваю як вони мені заздрять. Зазвичай в такі хвилини я мелю щось таке, пісяля чого мене перестають хвалити, а пальма першостьі дуже швидко дістається іншми. ....
так от, цього разу все було по-іншому. Перший тиждень мене вчила моя колега Х. , непроста штучка з східним корінням. Але не можу сказати, що вона якась підла, ні, це не так. Босом в нас була жіночка середніх років, яка не проявляла до підопічних майже ніякої цікавості, окрім того, що вона щедро ділилась досвідом з усіма, хто хотів щось дізнатись.
Та, другого тижня, леді-бос перейшла з частиною колективу в іншу локацію, а до мене, Х, та іншой напарниці - Н. прйшла нова керівниця. О, це принеприємніша особа, як зовні так і в середині. В понеділок всі прийшли на роботу в чудовому настрої, але відразу відчули - щось не те.... Через півгодини Н. отримала зауваження, що вона виконувала роботу сидячи. Ми були в шоц., взагалі-то я теж збиралась якраз присісти... , але не встигла. Як потім виявилось Н. була так шокована, що наступного дня не вийшла на роботу. Сьогодні її звільнили, неофіційна причина - часто хворіє - 4 рази за місяць. ...ну, як на мене, то це частувато, такий робітник і мені б не сподобався... але мені здається, що вона просто вирішила більш не ходити....
Залишились ми з Х вдовх. Тут до мене почали навідватись думки, що зараз зі мною, як завжди трапиться фатальне невезіння, але воно трапилося, неочікувано, з Х. В розпал роботи вона помилилась і з помилкою зробила вже багатенько. А в цієї роботи є специфіка, якщо ви помиляєтесь і довго це не помічаєте, то виправлятись прийдеться в разів 5 довше ніж той час за який ви помилялись.
Почала вона в паніці виправляти. Виправила і, коли ми закінчили, ми побачили, що одних деталей залишилось більше, а інших не вистачає, отже - була нова помилка. Я, звичайно, подумала, що це я накосячила... Ми кинулись перевіряти... я була впевнена - помилка в моєму ящику. А помилка була в ящику Х. Так як наша нова бос, буду називати її Відьма, мене незлюбила з першого погляду, як найнедосвідченішу, іншої причини просто не було, вона увесь час робила мені зауваження і довіряли тільки клеїти наклейки та підмітати і прибирати Після помилки Х. УВАГА! Як ви думаєте, що вона сказала? Х перевір її (тобто мене) Вона все правильно робить? ШОК.
Після цієї фрази я посміялась внутрішнім сміхом і вирішала, що все як завжди, я протранслювала, що я - розумово-відстала, лінива невдаха.
Та, раптом, сьогодні все змінилося - я, по велінню Відьми, тепер виконую відповідальну роботу, отже вона зробила свої швиді висновки, а сумна Х. клеїть наклейки, та марно старається відвоювати моє місце. Навіть, сьогодні сказала, що якщо візьмуть нову робітницю, то її мабуть звільнять. Чесно кажучи, мені її шкода. І ось, з цього моменту, коли мені стає шкода аутсайдера, я починаю зазвичай здавати позиції. Надзвичайно шкідлива поведінка з якою я ніколи не знала як боротися. Та, на щастя, мені до рук потрапила книга американського автора з китайським корінням. В книзі, якщо можна так сказати, розясняється відомі всім "східні хитрощі" Той момент, який не зрозумілий нам, західним людям і спирймається нами як підступність. На даний момент деякі ідеї книги засіли в моїй голові, які, ніби, очевидні для всіх людей, але не для мене:
- в світі йде жорстока конкурента боротьба за гроші між індивіуумами
- всяка робота, яку ви робите повинна виконуватись якнайкраще, це наблизить вас до успіху, якщо, навіть, це зразу непомітно
- якщо ви хочете досягти якоїсь мети, то вам прийдеться робити і неприємні речі, жертвувати меньшим, щоб досягти більшого.
На роботі часто згадую думки виражені в книзі. Може зараз я не дуже вірно описала ідеї (там є і інші) , але я ще не закінчила читати. Планую опрацювати досконально, Здається книга дуже корисна для мене. Особливо в тому моменті, що я повинна конурувати бо, інакше, я програю, коли почну жаліти аутсайдера і поступатись йому своїм місцем. І мова зовсім не про те щоб робити комусь підлості, ні. Якраз в книзі мова йде про те, щоб завжди діяти чесно, але при цьому не поступатись інтересами. І памятати про матеріальне.

---

Ооооо.... Давно не писала!
Повернулись з відпустки. Були в Данії, красива і предивна країна. Копенгаген - гарне, багатолюдне місто, заповнене туристами зарнку до ночі, просякнуте запахом моря, величні будівлі, людні вулиці, заповнені ресторани, кораблі, вишукані копенгагенські дівчата на високих підборах, Русалочка в задумі дивиться на гавань....
Та дивно, що данці полюбляють зовсім не морепродукти, а бургери, кебаби і піцу! Таке мені в кожному ресторані, навіть в найдорожчих. Ще подають дивно засмажену рибу: навколо - товста шуба з паніровки, тверда і несмачна; під нею - залишки рибки з невідчутним смаком.... Ми їли в різного роду суші-ресторанах, це був мало не єдиний вихід.
В провінції, до якої, мабуть належить вся інша Данія, окрім столиці, майже нема великих міст, села з невеликими будиночками, з маленькими часто поділеними рамою вікнами. На деяких островах досить мала кількість населення, будиночки часто з облупленою штукатуркою - вплив поганої погоди та близькості до моря. Скрізь багато літніх споруд для проживання, згрупованих в своєрідні поселення. Цікаво, чи можливо там нормально відпочити, чи дозволяє це погода? Чи вони звикли купатись під дощем і в холод? Скрізь багато ферм з великою кількістю землі навколо і великими, гарними будинками фермерів.
Надзвичайно цікавим було відвідання захоронень палеоліту, залишків корабля вікінгів та музею Андерсена. Також вразила експозиція костюмів, що була представлена в одному старому замку. Там було навіть плаття бідолашної Марії Антуанетти... Відвідали ми і вапнякові скелі острова Мон, де знаходять скамянілі рештки доісторичних організмів. Шкода, ми нічого подібного не знайшли, отож, я просто назбирала гарних камінців.
Коли ми повернулися мій світ якось спохмурнів і я почала поринати в депресію... Моя робота уявлялась мені катрожною, все більше і більше всередині моєї голови густішали темні, грозові хмари. Одного дня я відчула, що більше так продовжуватись не може. Продовження працювати надалі та, як я робила вже років три поспіль, здавалось мені божевіллям... Я заробляю надзвичайно мало, дуже стомлююсь і витрачаю багато часу на якісь незрозумілі рухи протягом дня, як от переодягання між роботами, доїзд до робіт, приготування перекусів на роботі... Я почала думати про організацію невеликого бізнесу.... Але часу не було. Поки я збиралась щось придумати, раптом закінчилось моє терпіння. Тим більш, що я зустріла знайому, яку вигнали вже з третьої роботи і вона успішно влаштувалась на четверту і, як мені здалося, не таку важку як моя і набагато більш грошовиту і прекрасно себе почуває. Я подумала знову про те, що я роблю зі своїм життям, може мені потрібно повернутися, але, як завжди, відчула себе страшенно винуватою перед усім світом. Отже я відкрила сторінку бюро працевлаштування і почала розсилати резюме.
Відгукнулась одна компанія (теж бюро працевлаштування), попросили приїхати на співбесіду, сказали, що в них є вакансія і мені потрібно звільнитися з основної роботи. Це було вчора. Я негайно звільнилась, хоч це було непросто, бо по-закону потрібно було ще відробляти. Коли я зателефонувала з питанням, коли мені виходити, раптом працівник сказав, що він не знає коли, що він ніяк не може вплинути на ситуацію, коли мене поставлять в графік... Спочатку я надіялась... але потім зрозуміла, що мене грандіозно надурили.... Вони нічого не пояснюють, просто кажуть - чекайте.
Вчора я була в розпачі.... Але попрацювавши сьогодні (допрацьовую тиждень) зрозуміла, що навіть так, це краще, інакше я зірвуся. Я ненавжиду це все і хочу повернутися до свого справжнього дому. Коли я думаю, що так я буду проводити все своє життя, до самого кінця - жити не хочеться. Тому я повиння все змінити. Завтра і післязавтра останні дні на цій роботі. Тоді я буду шукати іншу роботу.
Насправді, спочатку, я хотіла це робити, коли отримаю водійську ліцензію. Але я втратила надію, що я її отримаю, все затягнулось і воджу я все ще погано, не знаю наскільки, навіть не хочу думати про це, так стомилась від цього навчання.

---

.... як я сьогодні натомилась... спочатку урок з водіння потім одна робота, потім інша... і все це на старшенній спеці. Приїхала додому десь годин в 8 вечора, добре, що Й. приготував вечерю.
Ввечері трошки пішов дощ і стало прохолодніше, тепер можна буде хоч нормально спати вночі.
Завтра знову на дві роботи, та на одній ще й додаткове навантаження, але хоч буде трохи прохолодніше.

Ну, що ж.... Що ж було далі і як ми вивозили собаку.
Собака потихеньку звикала до нас. Люди, в яких вона була на перетримці годували її кашею в яку додавали курку та інше мясо, що брали на бойні по дешевій ціні (різні обрізки). Все це було варене. Ми спробували годувати її сухим кормом. Вона з великим задоволенням зїла один раз порцію і потім почала відмовлятись.
Ми, через 2 дні, виїхали в напрямку кордону. Кордон пройшил без ускладнень, всі документи виявились оформленими зразково. Ми їхали увесь день, а пізно ввечері зупинились в готелі разом з собакою. А. вела себе чудово, ходила в туалет тільки на дворі (не те, що тепер!) Вранці ми поснідали і щасливо доїхали додому.
Спочатку собака вела себе дуже добре, хоча вона й зараз чудова. Вона швидко вчиться новому. Наприклад: коли вона тільки приїхала, вона не розуміла, що таке іграшки, зараз ми навчили її гратися мячиком, вона з радістю бігає за ним, правда не приносить, а пробігає мимо нас, демонструючи, що мячик в неї і ховає його в свій сховок в кущах. В неї великі здібності до полювання. Дуже збуджується коли бачить зайців чи білок. Вже вополювала не одну миш. Коли вона чує шурхіт в траві ( я так думаю) вона застигає з однією піднятою лапою - робить "стійку", а потім підстрибує на чотирьох ногах і приземляється в місці локації перебування здобичі. Якщо вона ловить миш, то стоїть і чекає, дивлячись на нас, як би ми її не кликали. Якщо ми не йдемо, то вона лягає, показуючи всім виглядом, що вона має здобич для нас. Отака, проста, безпородна собака. Думаю, що якби вона потрапила в руки мисливцю, то була б йому добрим помічником, але тільки при полювання на звірів. Птахи цікавлять її менше. Хоча, в загальному, я проти полювання.
Є в нас і велика проблема - час від часу вона обгажує всю кухню. В принципі, ми можемо залишати її ночувати в дворі, але вона після такої ночівлі одного разу виглядала такою нещасною. Отже, ночує в хаті. Екскременти завжди, коли вона це робить вдома, дуже рідкі. На вулиці - по-різному... Я не можу зрозуміти чи їх на підходить як ми годуємо. Я перестала давати їй сухий корм, хоча нам це дуже незручно і дорого. Даю натуральне мясо, кашу, овочі. Вона увесь час випрошує їжу, нажирається наніч, а потім ми маємо сюрприз.... І робить це десь в середині ночі. Це дуже дратує. Я стомилась і вже, здається, готова перейти до харчування такого, яке вона мала на перетримці, хоча воно і неправильне (як я довідалась з різних джерел).

... Ще залишилась одна неділя до нашої поїздки в відпустку.... Шкода, що буде досить прохолодно, але хоч і покупатись, мабуть, не вийде, ми відвідаємо багато цікавих місць.