Ну, що ж, продовжу про А.
Так ось, якщо вам потрібно оформити документи собаці, то найперше, що ви повинні зробити це - виписати на неї паспорт. Але, в деяких джерелах написано, що паспорт можна отримати будь-коли, після огляду собаки та наявності щеплень в державній ветеринарній клініці. Чому я думаю, що найперше потрібно отримати паспорт - тому, що ви можете загубити ярлички від вакцин, мікрочіпу, забути щось, а так у вас все буде в паспорті.
Коли ми звернулися до єдиного лікаря (бо ж державна вет. клініка одна) який міг видати нам паспорт... вірніше не ми звернулися, а люди яким ми доручили догляд за собакою, то лікар їм відмовив, мотивуючи це тим, що ми повинні спочатку зробити вакцинацію та поставити чіп. Чіп можна поставити будь-де. Наш товариш купив чіп і поїхав в клініку, де його поставили і призначили дату вакцинування від чуми, паровірусного ентериту, аденовірусної інфекції та парагрипу собак. Цю прививку потрібно повторити. Далі потрібно було зробити прививку від сказу і лептоспірозу (лептоспіроз теж роблять ревакцинацію). Поступово всі прививки були зроблені, але в паспорт не занесені. Бо паспорта все не було.
Настав відповідальний момент, коли потрібно було взяти аналіз крові і відправити його в термосі охолодженим в єдину в Україні лабораторію в якій роблят аналіз на атритіла до сказу. Титр антитіл повинен бути вищий за 0,5 МЕ/мл. Аналіз беруть через місяць після вакцинації і не пізніше 3 місяців після. Часом антитіла не виробляються без всякої причини, тому буває потрібна друга вакцинація.
Ми сильно хвилювалися... Хотіли забрати собаку як можна раніше, адже ми не знали як їй там, та й не хотілось обтяжувати людей. Але приходилось чекати. І ось, нарешті, все готово! Прийшов аналіз і він був хороший. Був виписаний і паспотр, де під невірними датами були внесеі дані про прививки та вклеєна наклейка з мікрочіпу. Все ж вже забулося.... Тепер потрібно було , з дати взяття аналізу почекати 3 місяці - карантин. Але, лікар державної вет. клініки, який єдиний, хто може видати форму -1, (яку відвозять на митницю і на митниці вет. лікар повинен видати, на основі форми - 1, документ з яким уже можна буде перетнути кордон) прочитав інструкцію невірно! Хоча там так написано, що і я не зрозуміла, тому, я знайшла оригінал закону на англійській мові і пояснення до нього чому карантин 3 місяці і тільки після цього можна вивезти собаку - бо на протязі цих трьох місяців сказ все ще може проявитись! І це не єдиний лікар, який так думає, я знайшла в інтернеті купу таких спеціалістів, які впевнені, що тварину можна вивезти не після 3-х місяців, а на протязі 3 -х місяців. Хоча дія вакцини 12 місяців. Але логікою їх переконати неможливо. Та все ж все по порядку.
Ось ніби все вже готове. І тут, раптом, як завжди! Корона вірус і карантин! Ми не могли вїхати ще 2 місяці! Як тільки відкрили кордон ми кинулись за собакою. Коли ми приїхали то почали терміново робити форму - 1. Але лікар сказав - собаку ви не вивезете! У вас пройшла дата від 1 місяці до 3! Що він мені там тільки не плів, і що ми повинні знову робити ревакцинацію, і що знову потрібно робити аналіз.... Як я тільки не старалась йому пояснити , що це все не так, навіть гроші давала - відмовився гнівно. Прийшлось виходити на людей, що знали його начальство. За деякий час проблема була вирішена і лікар здався і дав нам форму -1. Якби ми не знайшил виходи на начальство, то собаку вивезти ми б не змогли - єдиний лікар, що видавав цю форму був некомпетентний і ніяких важелів впливу на нього ми не мали, він міг робити з нами, що хотів. Мене тільки дивує скільком людям він видав неправильні документи і вони якось з ними перетинали кордон.
Для нас, щоб перетнути кордон потрібно було ще поміняти форму - 1 на ветеринарний сертифікат. Цей сертифікат видає вет лікар на митниці. Щоб не ризикувати, ми вирішили поміняти його в місті де ми були, бо на кожній великій залізничній станції є вет лікар, який може видати такий документ. щоб не чекати на кордоні. Та лікар на залізничній станції, після дзвінка нашого знайомого, який мав там звязки, почав відмовлятись це робити! Ледве його вмовили...
Приїхали ми з собакою туди і чекали години з три поки все було готово.
Отже ми могли відїжджати!
Далі буде

---

Виявляється пошити подушку це - нелегка справа! А я задумала подушку незвичайну, з наповнювачем з гречаного лушпиння та трав, що сприяють хорошому сну.

1. Трави, що сприяють хорошому сну - лаванда, материнка, меліса, шишки хмелю, шавлія.
- лаванда - насушила
- материнка - знаю де росте, також зберу
- меліса - росте в садку, теж завтра зберу і насушу
- шавлія - нема, потрібно купити наступного року
-шишки хмелю - навряд чи де дістану.
2. Стандартна подушка - 50х70 см. (але я почну з маленької - думочки)

@темы: Подушка, Садок

---

Прокинулись ми сьогодні рано - в 7:00. Десь з пів години я висіла в фейсбуці - читала й лайкала політичні новини - яке пусте заняття, тішу себе тим, що телевізор я не дивлюсь і з ФБ я дізнаюсь новини! Потім прийшов електрик міняти якісь там лічильники. Когось потрібно було поздоровити в інтернеті з Днем народження, провести якісь банківські розрахунки, приготувати обід. Так бездарно був витрачений ранок.
Потім все пішло більш осмислено - я зайнялась іноземною мовою, а там і прийшов час їхати на роботу. Сьогодні було до моїх двох ділянок додолась ще одна, тому я повернулась біля 19:00. По дорозі з роботи, в парку, знайшла місце з моховиками, думаю, що набрала десь з кіло. Перебрала, відварила, завтра зтушу зі сметаною і відварю картопельки.
Так пройшов день. Сіла писати в щоденник десь годин в 22:00. Думала, що посижу в тиші запишу, що відбулося останні дні. Повинна я мати хоч годинку для себе? Але не всі ще вгомонились! Раптом з нашої худ. самодіяльності для Й. прислали 8 листків тексту для перекладу! І перекладати повинна, мабуть, я. Потім, через кілька хвилин подзвонила одна з учасниць і почала щось втирати Й....... ну, люблю я людей, що тарабанять серед ночі!
Саме головне! Ми привезли А.! Як нам це вдалося? Взагалі-то я не вірю своїм очам! Досить складна операція по вивезенню собаки з України через некомпетентність одного з лікарів ветеринарної медицини могла не відбутися зовсім.
Собаку ми знайшли випадково, в лісі, в віці біля 3 -х місяців. Зразу я прикіпіла до неї серцем і Й теж. Ми виришили, що б не сталося, ми її заберемо, але я не думала, що це затягнеться майже на рік.
Так як негайно вивезти її було неможливо, потрібно було знайти кого-небудь для перетримки. Спочатку я вирішила вмовити тата і це було помилкою. Тату неможливо довірити навіть червяка для виховання, а вже собаку з тонкою психічною організацією і подавно. Пожила вона там пару тижнів і тато знайшов (в його розумінні) чудовий вихід - він посадив її в безлюдному місці в так званий "вольєр" - собака там вила, скавчала і, взагалі, сходила з розуму. Я почала просити сімю сестри доглянути за нею. І, хоч у них там купа проблем вони згодились. Часу на собаку в них не було, кормили вони її непогано, вихованням її займались їхні дві дорослі собаки. Також проявились негативні моменти: виключно розумна, орієнтована на людей собака, 10 місяців, не вміє і боїться гратися, також після слова "фу" вона більше не підходить до того предмету яким цікавилась. Чомусь думаю, що за кожну спробу гратися чимось (а вони жалілися, що вона зїла і погризла взуття, тягала пластикові пляшки по двору і різні шмати) її карали і били. По-характеру вона надзвичайно вразлива, досить було зробити це кілька раз.... ось результат... а я просила купити їй іграшки....
Але, все ж, потрібно віддати належне, вони робили, що могли в тих умовах, а умови були надзвичайно несприятливі. Історія про те, що може зробити одна некомпетентна людина, що сидить роками на посаді, яку неможлиов обминуть.
Так от, найперше, що потрібно зробити, коли робиш документи для собаки, це - потрібно виписати паспорт.
Зазначу, до деякі моменти можна робити тільки в лікаря державної ветеринарної клініки. Як от, наприклад, виписати паспорт.
Далі буде...

---

Завантажила зі списку книг для читання три листи.

---

Сьогодні щось немає настрою писати, стомилась. Зранку їздила до нових клієнтів, я тільки другий раз там працюю. Це мила пара стареньких, вони прожили разом 8 років, але через те, що на двох людей, що живуть разом тут держава платить меншу пенсію ніж на двох окремо живучих людей, вони вирішили розїхатись. І, здається, що вони таки збираються жити окремо бо після інтенсивного прибирання кожен тиждень вони просять мене надалі приходити 1 раз на два тижні. Отже, це - не про людське око.... Значить жили вони не тому що почувались разом краще ніж поодинці, а з якихось інших причин. Кожен із них - приємна людина, піклуються одне про одного, але ось, чомусь не хочуть жити разом. Прибирати в них тяжко, вони увесь час хочуть спілкуватися, а мені ж роботу потрібно робити. Отож сьогодні не густо було - помила вікна в кімнаті та ретельно прибрала, приємно було подивитись як стало чисто.
В них живуть дві собаки - великий чорний, якого взяли малим з притулку, там маленький волохань. Коли дивлюсь на цих собачат, то зразу згадую А.! Ми збираємось їхати 6 липня, вже точно! Я так надіюсь, що все буде добре і ми зможемо забрати А. і вона не буде сумувати.
В наш садок прилітає голуб. Спочатку пара намостила гніздо на даху будинку, але щось їх потривожило і вони його покинули. Але я купила корм для голубів і почала їх підгодовувати, коли виходжу з будинку, то шелепочу обгорткою для корму, голуб сидить на даху гаража та спостерігає, як тільки корм в мисці і я відійду, відразу летить і починає їсти. Мабуть мені здається, але він коли голодний, то кружляє над двором і туркоче якось ніби сердито... Хоча це не зовсім голуб, а насправді, здається це - горлиця. Й. вирішив, що я несправедлива до інших птахів та купив ще інший корм - насипає його на стіл в садку, туди прилітають птахи, але не часто, бо горлиця й там встигає перехопити.
Після прибирання я пообідала вдома і поїхала на другу роботу, там цілий тиждень три райони обслуговую. Приїхала трохи стомлена, але не так як раніше, коли в мене був старий район. Все таки зараз легше, а гроші майже ті самі. Чи може я стала сильніша.
Вмикнула релакс музику, а там такі гарні слайди з пейзажами, що страшенно захотілось кудись поїхати, але куди не поїдь зараз - скрізь купи людей товчуться, а хочеться так я на отих мальовничих слайдах - щоб нікогісінько навколо, тільки я та природа. Я - безнадійний самітник.
Прийшли поштою нові нитки, тепер довишиваю на костюм для ансамблю. А з Аліексперс - все застрягло і не рухається, як же довго все там....
Днями один мій товариш надіслав мені посилання на страшне! Це було відео з інстаграм, там дівчина з хлопцем лазять на хмарочоси і інші висотні обєкти, надзвичайно екстремально! Я спочатку хотіла вимкнути, а потім пересилила себе і додивилась до кінця, було дуже страшно, а потім я відчувала себе ніби я отримала дозу адреналіну, в голові ніби прояснилось, сильно билось серце, я стала якась зібрана і заповзята. Мене зачарувала ця дівчина, я почала кожен день дивитись її інстаграм, чекати нових постів, перечитувати старі, та коментарі до них. До навязливості. Голова моя каже мені, що це - самовбивці, питання часу скільки вони так полазять, мені здається, що щось з нею не так, не думаю, що людина може так бажати слави щоб наражати себе на таку небезпеку. Сподіваюсь також, що її батьки про це не знають, бо їх життя стало б пеклом. Але з іншою сторони, в ту хвилину, коли я закінчила дивитись її відео, я відчула що таке адреналінова голка, хоч я не була безпосереднім учасником, а тільки спостерігачем, віддаленим у часі. Отож, допускаю, що вона просто підсіла.
Завтра знову рано вставати - 2 роботи. Вечеря приготована, а в четвер мабуть буде готувати Й.
Наша горлиця.

---

На даний момент я надзвичайно задоволена, що набрала так багато роботи. Багато хто мене не розуміє. Але в мене не виходить по-іншому. Наступного тижня я буду зайнята майже повний робочий день, це приностить відчутне збільшення матеріальної винагороди. Вже давно я лелію план по організації пасивного притоку грошенят. Здається потрібна сума на перший маленький крок вже зібрана і потрібно виділити час на планування ремонту в К.
Ще мені прийшла в голову ідея по плануванню свого вільного часу, бо хочеться робити багато цікавих речей, а все закінчується тим, що ввечері я страшенно втомлена і здатна лише сидіти і гортати інтернет. Я поставила обмеження часу в день на 1 годину, але це не допомогло зовсім, я як зависала там так і зависаю. Іноді вишиваю. Хочу займатись якимось більш інтелектуальними речами, трохи ворушити мізками. Ну, і не тільки інтелектуальними. Так от, як я розпланувала.
Пн - вишивка
Вт. - відеоблог
Ср. - шиття
Чт - щоденник
Пт. - плетіння
Сб. - відгуки на книги
Нд - читацький день
Ще невідомо куди впихнути різні моменти, як то: якісні фото для різних цілей, реєстрація магазинчику на Етсі, можливо щось в інстаграмі, планування та пошук всього для ремонту і тп. Але, все ж, на даний момент виходить непогано, намітилась регулярність! Ось пишу другий пост в тимчасово закинутому щоденнику і це мені подобається. Щось таки робиться крок за кроком.
Вчора вирішили, що не дивлячись на різноманітні перешкоди в вигляді карантинів ми будемо пробиратися в Кл. щоб нарешті забрати А. А. - наша собака, яку ми знайшил в вигляді собаченятка викинуту в лісі. Через те, що ми не змогли її зразу забрати, вона залишилась на перетримці в родичів і..... Ось живе вже там, зається, 7 місяців. Коротше, виросла собака без нас. Але ми її чекаємо і мріємо про час, коли вона буде з нами. Збираємося їхати в липні. В нас все вже готово до її приїзду і це буде найщасливіша собачка в світі!
Сьогодні страшенно не хотілось йти на роботу, я втикала довго, в результаті, десь о пів на другу я тільки добралась на місце і приступила. Завтра в мене повноцінний день - зранку до клієнтки, друга половина дня друга робота. Це в мене найдешевша клієнтка, та ще й час зменшила, не дуже вигідна. Хоча досить приємна жінка, розумна, з нею цікаво порозмовляти, от тільки, здається, наші політичні погляди не сходяться. З цим у мене взагалі проблеми, не знаю як вирішити цю ситуацію. Хотіла б бути з нею друзями, але як? От в звязку з цим згадала, що почала слухати аудіокнигу Стівена Кові , "7 навиків високоефективних людей" Дуже швидко зрозуміла, що це книга не для прослуховування, а для вдумливого читання. Чула я багато про цю книгу, а коли почала читати, то моя цікавість багаторазово зросла. Думаю, що для мене вона буде надзвичайно корисна, тому, мабуть, замовлю бумажний варіант. Корисна насамперед в плані неупередженого спілкування з людьми.
Надворі йде дощ. Було дуже жарко і сухо ці дні і ми вимушені були поливати нашу городину. Цього року непоганий город вийшов, побачимо, що буде восени. Але дощ був надзвичайно потрібний. Так чудово чути як він лопотить за вікном. А ще Й. купив ліхтарики для саду. Вони заряджаються від світла вдень, а тоді сяють всю ніч. Так гарно.... Треба ще докупити. Птахи прилітають до ставочка і до потічка в саду і купаються там, доїдають разом з білкою, що туди теж навідується, наші черешні. Зявились перші сунички на тих кущиках, що я виростила з насіння минулого року, почали зріти порічки. В мене ще з минулого року і квашені огірки, і порічки претерті з цукром, мариновані та сушені гриби, а ось уже все нове на підході. Варення ми не їмо майже.
Так, варення... Моя вага 74, 5 - для свого росту я дуже товста, навіть друге підборіддя зявилось, досить потворно, їжу не контролюю. Але й не наїдаюсь, не неїдаюсь ніколи, нема відчуття, що я сита, це стало проблемою. Навіть відчуваю, що шлунок повний, а ще б щось зїла. Нещодавно знайшли поблизу польський магазин, заїхали сьогдні, купили дещо, так я вже і зельц поїла, і 2 цукерки, і кокаколи попила. Взагалі-то , зїла б з легкістю цілу коробку. А я памятаю часи, коли я не їла шоколодних цукерок взагалі. Не любила. А от тепер отаке. І що робити?.... Я тому й стараюсь побільше працювати, рухатись, але це зовсім не допомагає.
Наші ліхтарики вночі.

---

За вікном прохолодний вечір.... час від часу з садка долинає спів ще непоснулих птахів, мерехтять ліхтарики, що спалахнули в лабіринтах саду як тільки сяка-так темрява опустилась на село. Камяний Будда тримає в своїх руках струмінь води через який пробивається світло. Мерехтять вогники в дзеркалі ставка, де, на дні сонно ворушать плавниками червоні, білі та чорні риби. Троянди хитають своїми чарівними голівками та тугими пупянками. Їх ніжний аромат можна відчути тільки, коли наблизишся впритул. Фільтр для ставка справно фільтрую воду і вона так натурально біжить, жебонить по камінчиках ніби справжній потічок. Спалахують одна за одною в таємничиій теміні Всесвіту зорі, та великий ясний місяць осяває згори бідних, багатих, щасливих і ні, здорових і хворих. Не хто що заробив, як казали нам малим наші батьки, а кому що дісталося. Так чи інак.
Хочеться запамятати цей день, в якому було так багато праці, рутини, але й подій, що трапляються надзвичайно рідко. Отримати громадянство іншох держави ніж та, де ти народилась, мовою якої ти розмовляєш... Чи люблю я цю країну? Що першим спадає на думку? Хочеться бути правдивим хоча б з собою, нарешті. Так, нагадує, ніби все моє життя я була на війні, плила через штормове море, вітер бив мене в обличчя, шмагав дощ, мій човник переживав катастофу за катастрофою. І, раптом, на горизонті зявився, у всьому блиску свого райського буття, чарівний тропічний острів.
Знаю напевно, що жити тут мріє маса людей. Але, ті одиниці щасливчиків, що потрапляють сюди часом відчувають, що зробили помилку. Що я? Мій особистий ураган раптом спинив свою руйнівну дію і я у затишній гавані. Як так трапилось, зробила я це сама? Часом здається, що так, а часом, що якась таємнича рука повернула моє життя і все змінила. Тепер - рямувати до нових вершин, нової мети, нових перемог і виконаних завдань - маленьких та великих.
Вже бачу як у підсумках року, які я планую записати, я відзначаю - отримала паспорт. Майже пять років я чекала на це, виконуючи малі і великі квести. Деякі все ще у процесі.
Що ж я хочу насправді. Ні, не так. Розставити пріоритети, зробити остаточний вибір.
Зараз надзвичайно важливим є закінчини з отриманням водійського посвідчення, як би прозаїчно це не звучало. Чим скоріше тим краще. Тоді залишиться тільки вдосконалювати мову. І життя засяє повнотою барвів.
Днями зробила корисне - призначила кожному дню тижня "справжню" мету. Але про це - наступним разом. Вже пізно, завтра знову день повний тяжкої рутинної праці.

---

---

Божечки! Я здала теорію на водійське посвідчення! Була в повній депресії, думала це ніколи не скінчиться. Книга була жахливо перекладена, насправді, ніби Гуглом... Деякі речі, взагалі було неможливо зрозуміти, продиралась я через неї довгий час -переклала, законспектувала, вивчила і до тестів! А дульки! Ніби чистий листок, ніби нічого не вчила, я прямо почала впадати в депресію. Та, все ж, я вчепилась як бульдог, вчила кожен день, регулярно. І ось тест! Ми приїхали на 15 хв раніше, я намагалася взяти себе в руки і не хвилюватися. Зайшла, мені вказали на порожнє місце (в кімнаті по-периметру сиділі молоді люди і всі місця були зайняті крім одного) Я сіла і почала, в першій частині (на інтуїцію) зробила 7 помилок, в 2 і 3 - на знання правил 0! Так - 0! Сама здивувалась ))). Тепер саме водіння, продовжую тренуватись.

---

Посадка гіацинтів у ґрунт здійснюється в кінці вересня або на початку жовтня. Источник: floristics.info/ua/

Коли садити люпин Якщо ви використовуєте розсадний спосіб насіннєвого розмноження, здійсніть посів насіння ранньою весною, на початку березня. Якщо ви вирішили сіяти навесні просто в ґрунт, то посів люпину здійснюють у квітні, після того, як зійде сніг, проте ділянка має бути готовою ще з осені. Чимало квітникарів вважають за краще сіяти люпин під зиму, в кінці жовтня. В осінньому посіві багато переваг і майже немає протипоказань: насіння не встигне прорости до зими, оскільки дозріватиме в землі у дуже комфортних умовах. Закладається насіння у ґрунт на глибину 2 см, потім ділянку мульчують торфом, навесні люпин дружно зійде і зацвіте до серпня. Якщо ви вирощуєте люпин розсадним способом, то, як уже мовилося, посадка люпину здійснюється, коли у сіянців з'являться 2-3 листки, і не затягуйте, щоб не було проблем з пересадкою. Источник: floristics.info/ua/

---

Кожний день болить голова.... просто напасть якась, та ще на додачу застудилась і кожні 3-4 години капаю краплі бо ніс замуровує як цементом. Ну коли це скінчиться! Сьогодні вирішила валятися в ліжку цілий день, але в обід не витримала, встала. Голова болить. болить. болить.

---

Вчора дочитала книгу "Бунт Афродіти" Лоренса Даррела. Це перша книга цього письменника, що я прочитала. Книга достиь цікава, така собі фантастика про створення андроїда. Це - дилогія, і спочатку не зрозуміло, що це фантастика, розповідь досить реалістична, а потім, повільно автор вводить нас в світ незвичайної фірми, яка надзвичайно могутня і розпустила свої щупальці по всьому світу, а найгірше, що як тільки людина потрапляє в орбіту фірми як працівник, то звільнитись з її лабет неможливо. Стає зрозуміло, що щось приховує загадковий директор фірми, якого ніхто не може ніде зустріти і побачити. Могутня фірма на чолі з невловим директором, не дивлячись на небачені можливості, все ж зазнає поразки в сфері людських відносин. Справжнє кохання творить чудеса, але його не можливо купити за гроші. Думаю, що книга вартує щоб її прочитати.

Цікаво, що письменник брат відомого натураліста Джераллда Даррела, про якого я так багато чула в дитинстві.

Зараз почала книгу Гюзель Яхіної "Зулейха відкриває очі", досить цікава. Також в процесі ще дві книги. Одна тяжко дається бо на голандській мові (вже друга)

Сьогодні отримала емейл від нового роботодавця, клієнт надзвичайно задоволений, це радує, ну що ж, будемо продовжувати. Хотілось би ще хоча б одного.

А вчора! Вчора була величезна свара в нашому танцювальному колективі, все через мій загублений чи вкрадений костюм, та я все ж задовлена, що мене поставили в танець який мені подобається, хоча я і не так що б добре його знаю, але ж. Виступ буде надзвичайно відповідальний та цікавий, чекаю з нетерпінням. Вирішила, також прийняти участь в обговоринні нашої майбутньої поїздки з колективом, думаю моя думка буде потрібна і важлива, все ж я там прожила 20 років і дещо знаю. В нашому колективі зявилась одна дуже приємна дівчинка, близька нам за поглядами, надіюсь вона буде приймати участь і надалі.

---

Коли проходжу віртуальний екзамен, то все ще роблю багато помилок. Можу розділити їх на чотири категорії - не розумію слів, не уважна, не знаю відповідь, бо не зустрічала її в підручнику, просто не знаю відповідь (забула-невивчила). Найлегше боротись, як не дивно, з категорією, де не знаю відповідь бо не зустрічала в підручнику.

Мене надзвичайно демотивує, те що я вчу вже рік, а помилок все ще багато, хоча досвідчені люди радять не вчити по книжці, а просто по тесту. Але сьогодні, коли я проходила тему по книжці, мені навіть сподобалось.

Завтра потрібно йти на репетицію, бо на вихідні виступ. сьогодні ще потрібно погладити.

З фірми по прибиранню дзвонили, питали які мої враження, сказали що також будуть дзвонити клієнту. Цікаво, що він скаже. Я попросила їх знайти для мене ще клієнтів.

---

Вчора ходила прибирати, приробіток невеликий, якщо вирахувати податок (а це 1\3 всіх грошей) Клієнтом виявився чоловік, рокв мабуть за 50. Думаю, що одинокий, так як квартирка маленька, тут в таких сімями не живут, хоча в нас в такій квартирі з комфортом розмістилась би сімя як мінімум з 3 х чоловік. В квартирі скрізь висіли фотографіх 4 х дітей, він сказав, здається, що найстаршій дівчині років 30. Я прибирала, коли він знаходився вдома, повинна сказати, що це не дуже зручно. Він увесь час розмовляв по телефону, щось там по роботі, але ж як я чого не знала, то можна було спитати, така собі перевага від якої я б з задоволенням відмовилась. Житло було не дуже брудним, навіть, я б сказала, чистим, але на кухні прийшлось трохи поморочитись, так як там на плиті та стінах був жир, також не встигла прибрати в душі - на стінах душовох такий осад кальцію, що навіть не знаю чим його змити. Попросила його купити антикальцій якийсь на наступний раз (в надії, що він задоволений і подзвонить ще, так як він сказав, що хоче прибирати один раз на два тижні)

Вчора також відїздила моя Квіточка. Так сумно сьогодні, але я надзвичайно рада, що вона вже добралася до свого дому.

Також засмутила новина від чоловіка, він сказав, що на минулу відпустку ми потратили занадто багато і на наступний рік потрібно планувати щось дешевше, яка печаль. Хочу назбирати грошей сама щоб допомогти йому. Буду брати більше роботи тоді ми зможемо знову побути з Квіточкою, а я тільки про це і мрію, і ще, щоб не так багато переїжджати з місця на місце, а то від такої відпустки тільки стомлюєшся, хоча з іншої сторони - ціла купа вражень які потім повільно перетравлюєш.

Мій плед з залишок ниток просувається і виглядає чудово! Я сповнена ентузіазму і зовсім закинула вишивання, а там же непочатий край планів.

Сьогодні знову працюю листоношею, а на дворі спека, а ще потрібно вчити автосправу і щось приготувати на вечерю.

---

Життя летить.... час... як пісок крізь пальці .... Хто я? Куди я йду?... Та нікуди, броунівський рух.

1. Знайти пожирачів часу та позбавитись від них.

2. Встановити режим сну.

Цукерковий магазин накрився... З рослинами та готуванням - теж 0. Зате завтра йду на нову роботу - просте прибирання.

---

Я часто бачила цю дівчину з собакою-поводирем. Думала, що втренує собак, так впевнено вона ходила. Согодні в мене на роботі впала сумка. Собака-поводир різко зупинилась перед сумкою і вона запитала: "Що трапилось"? Потім ми розговорились, виявляється вона сліпа вже 11 років, а так ніколи не скажеш... Як вільно рухається, симпатична, очі займають правильну позицію, не бігають хаотично... Думаю в неї все ж є якісь залишки зору. Коли я почала співчувати, вона засміялась і сказала, що з нею все нормально, вона живе повноцінним, щасливим життям. "Коли побачиш мене, завжди кричи Привіт!" - , сказала вона на прощання. Така чудова і оптимістична....

---

Який настрій.... хочеться здохнути... Але прийшла така неймовірна ясність... цей досвід був необхідний, може я нарешті перестану даремно молоти язиком, адже люди не змінюються... ніхто і ніколи. Та час вже перестати старатись сподобатись всім насвіті...

---

Шукаю можливі резерви часу , почала активно цікавитись BJ. Знайшла цікаву вакансію, не думаю, що мене візьмуть, але готуюсь відповісти, страшно стресую, ну, як завжди.

А ще хочу відкрити магазин цукерок, потихеньку працюю, ідей багато - часу мало. Поки роблю букети, але, як назло, одна особа в моєму оточенні теж почала робити продуктові букети... Приклад витаючих в повітрі ідей.

Займаюсь рослинами в міру можливостей - проходять стратифікацію кизил та магнолія, а на підвіконні підростають сходи ківі ( а крім цього ще ж фініки, авокадо, лічі, манго, манго, правда не достатньо світла і одне поки без листя) Є насіння обліпихи та суничок, потрібно подивитись, що і коли робити з ними.

Вишивка та плетіння поки зупинились, а так хочеться.

Зареєструвлась на сайті по приготуванні їжі, там одні готують, а інші продають (надіюсь не як на Ярмарці майстрів, де , в основному одні майстри купляють в інших) виклала три страви, поки ніхто не замовляє, ну і добре, а то все рівно нема часу

---

Вересень.

71.6

1. Жозеф Конрад " Серце пітьми"

2. Хаксли Олдос "О дивньій новьій мир"

3. Дарина Гнатко "Катерина" - книга в стилі Даніели Стіл, "його вуста оволоділи її ніжними губами" - це улюблена фраза письменниці. Бідну кріпачку Катерину полюбив красивий, багатий польський граф. Книга далека від життя як Земля від Альфа Центаври. Все відбувається так швидко... і головне автор абсолютно не турбується тим, що кріпачка взимку милась три рази за сезон, а високородний граф так покохав її з першого погляду, що одразу вирішив одружитись. Катерина не мала ніяких особливих талантів, в чому смисл і морал історії мені не відомо....

---

Книги. Серпень.

1. Іван Багряний "Людина біжить над прірвою"

2. Юрій Щербак "Хроніки міста Ярополя" -

3. Анчі Мін "Остання імператриця Китаю"

4. Горліс Горський "Холодний яр"

5. Дара Корній "Гонихмарник"

6. Богдан Лепкий "Веселка над пустирем"