На даний момент я надзвичайно задоволена, що набрала так багато роботи. Багато хто мене не розуміє. Але в мене не виходить по-іншому. Наступного тижня я буду зайнята майже повний робочий день, це приностить відчутне збільшення матеріальної винагороди. Вже давно я лелію план по організації пасивного притоку грошенят. Здається потрібна сума на перший маленький крок вже зібрана і потрібно виділити час на планування ремонту в К.
Ще мені прийшла в голову ідея по плануванню свого вільного часу, бо хочеться робити багато цікавих речей, а все закінчується тим, що ввечері я страшенно втомлена і здатна лише сидіти і гортати інтернет. Я поставила обмеження часу в день на 1 годину, але це не допомогло зовсім, я як зависала там так і зависаю. Іноді вишиваю. Хочу займатись якимось більш інтелектуальними речами, трохи ворушити мізками. Ну, і не тільки інтелектуальними. Так от, як я розпланувала.
Пн - вишивка
Вт. - відеоблог
Ср. - шиття
Чт - щоденник
Пт. - плетіння
Сб. - відгуки на книги
Нд - читацький день
Ще невідомо куди впихнути різні моменти, як то: якісні фото для різних цілей, реєстрація магазинчику на Етсі, можливо щось в інстаграмі, планування та пошук всього для ремонту і тп. Але, все ж, на даний момент виходить непогано, намітилась регулярність! Ось пишу другий пост в тимчасово закинутому щоденнику і це мені подобається. Щось таки робиться крок за кроком.
Вчора вирішили, що не дивлячись на різноманітні перешкоди в вигляді карантинів ми будемо пробиратися в Кл. щоб нарешті забрати А. А. - наша собака, яку ми знайшил в вигляді собаченятка викинуту в лісі. Через те, що ми не змогли її зразу забрати, вона залишилась на перетримці в родичів і..... Ось живе вже там, зається, 7 місяців. Коротше, виросла собака без нас. Але ми її чекаємо і мріємо про час, коли вона буде з нами. Збираємося їхати в липні. В нас все вже готово до її приїзду і це буде найщасливіша собачка в світі!
Сьогодні страшенно не хотілось йти на роботу, я втикала довго, в результаті, десь о пів на другу я тільки добралась на місце і приступила. Завтра в мене повноцінний день - зранку до клієнтки, друга половина дня друга робота. Це в мене найдешевша клієнтка, та ще й час зменшила, не дуже вигідна. Хоча досить приємна жінка, розумна, з нею цікаво порозмовляти, от тільки, здається, наші політичні погляди не сходяться. З цим у мене взагалі проблеми, не знаю як вирішити цю ситуацію. Хотіла б бути з нею друзями, але як? От в звязку з цим згадала, що почала слухати аудіокнигу Стівена Кові , "7 навиків високоефективних людей" Дуже швидко зрозуміла, що це книга не для прослуховування, а для вдумливого читання. Чула я багато про цю книгу, а коли почала читати, то моя цікавість багаторазово зросла. Думаю, що для мене вона буде надзвичайно корисна, тому, мабуть, замовлю бумажний варіант. Корисна насамперед в плані неупередженого спілкування з людьми.
Надворі йде дощ. Було дуже жарко і сухо ці дні і ми вимушені були поливати нашу городину. Цього року непоганий город вийшов, побачимо, що буде восени. Але дощ був надзвичайно потрібний. Так чудово чути як він лопотить за вікном. А ще Й. купив ліхтарики для саду. Вони заряджаються від світла вдень, а тоді сяють всю ніч. Так гарно.... Треба ще докупити. Птахи прилітають до ставочка і до потічка в саду і купаються там, доїдають разом з білкою, що туди теж навідується, наші черешні. Зявились перші сунички на тих кущиках, що я виростила з насіння минулого року, почали зріти порічки. В мене ще з минулого року і квашені огірки, і порічки претерті з цукром, мариновані та сушені гриби, а ось уже все нове на підході. Варення ми не їмо майже.
Так, варення... Моя вага 74, 5 - для свого росту я дуже товста, навіть друге підборіддя зявилось, досить потворно, їжу не контролюю. Але й не наїдаюсь, не неїдаюсь ніколи, нема відчуття, що я сита, це стало проблемою. Навіть відчуваю, що шлунок повний, а ще б щось зїла. Нещодавно знайшли поблизу польський магазин, заїхали сьогдні, купили дещо, так я вже і зельц поїла, і 2 цукерки, і кокаколи попила. Взагалі-то , зїла б з легкістю цілу коробку. А я памятаю часи, коли я не їла шоколодних цукерок взагалі. Не любила. А от тепер отаке. І що робити?.... Я тому й стараюсь побільше працювати, рухатись, але це зовсім не допомагає.
Наші ліхтарики вночі.
Ще мені прийшла в голову ідея по плануванню свого вільного часу, бо хочеться робити багато цікавих речей, а все закінчується тим, що ввечері я страшенно втомлена і здатна лише сидіти і гортати інтернет. Я поставила обмеження часу в день на 1 годину, але це не допомогло зовсім, я як зависала там так і зависаю. Іноді вишиваю. Хочу займатись якимось більш інтелектуальними речами, трохи ворушити мізками. Ну, і не тільки інтелектуальними. Так от, як я розпланувала.
Пн - вишивка
Вт. - відеоблог
Ср. - шиття
Чт - щоденник
Пт. - плетіння
Сб. - відгуки на книги
Нд - читацький день
Ще невідомо куди впихнути різні моменти, як то: якісні фото для різних цілей, реєстрація магазинчику на Етсі, можливо щось в інстаграмі, планування та пошук всього для ремонту і тп. Але, все ж, на даний момент виходить непогано, намітилась регулярність! Ось пишу другий пост в тимчасово закинутому щоденнику і це мені подобається. Щось таки робиться крок за кроком.
Вчора вирішили, що не дивлячись на різноманітні перешкоди в вигляді карантинів ми будемо пробиратися в Кл. щоб нарешті забрати А. А. - наша собака, яку ми знайшил в вигляді собаченятка викинуту в лісі. Через те, що ми не змогли її зразу забрати, вона залишилась на перетримці в родичів і..... Ось живе вже там, зається, 7 місяців. Коротше, виросла собака без нас. Але ми її чекаємо і мріємо про час, коли вона буде з нами. Збираємося їхати в липні. В нас все вже готово до її приїзду і це буде найщасливіша собачка в світі!
Сьогодні страшенно не хотілось йти на роботу, я втикала довго, в результаті, десь о пів на другу я тільки добралась на місце і приступила. Завтра в мене повноцінний день - зранку до клієнтки, друга половина дня друга робота. Це в мене найдешевша клієнтка, та ще й час зменшила, не дуже вигідна. Хоча досить приємна жінка, розумна, з нею цікаво порозмовляти, от тільки, здається, наші політичні погляди не сходяться. З цим у мене взагалі проблеми, не знаю як вирішити цю ситуацію. Хотіла б бути з нею друзями, але як? От в звязку з цим згадала, що почала слухати аудіокнигу Стівена Кові , "7 навиків високоефективних людей" Дуже швидко зрозуміла, що це книга не для прослуховування, а для вдумливого читання. Чула я багато про цю книгу, а коли почала читати, то моя цікавість багаторазово зросла. Думаю, що для мене вона буде надзвичайно корисна, тому, мабуть, замовлю бумажний варіант. Корисна насамперед в плані неупередженого спілкування з людьми.
Надворі йде дощ. Було дуже жарко і сухо ці дні і ми вимушені були поливати нашу городину. Цього року непоганий город вийшов, побачимо, що буде восени. Але дощ був надзвичайно потрібний. Так чудово чути як він лопотить за вікном. А ще Й. купив ліхтарики для саду. Вони заряджаються від світла вдень, а тоді сяють всю ніч. Так гарно.... Треба ще докупити. Птахи прилітають до ставочка і до потічка в саду і купаються там, доїдають разом з білкою, що туди теж навідується, наші черешні. Зявились перші сунички на тих кущиках, що я виростила з насіння минулого року, почали зріти порічки. В мене ще з минулого року і квашені огірки, і порічки претерті з цукром, мариновані та сушені гриби, а ось уже все нове на підході. Варення ми не їмо майже.
Так, варення... Моя вага 74, 5 - для свого росту я дуже товста, навіть друге підборіддя зявилось, досить потворно, їжу не контролюю. Але й не наїдаюсь, не неїдаюсь ніколи, нема відчуття, що я сита, це стало проблемою. Навіть відчуваю, що шлунок повний, а ще б щось зїла. Нещодавно знайшли поблизу польський магазин, заїхали сьогдні, купили дещо, так я вже і зельц поїла, і 2 цукерки, і кокаколи попила. Взагалі-то , зїла б з легкістю цілу коробку. А я памятаю часи, коли я не їла шоколодних цукерок взагалі. Не любила. А от тепер отаке. І що робити?.... Я тому й стараюсь побільше працювати, рухатись, але це зовсім не допомагає.
Наші ліхтарики вночі.