За два тижні - зарплата, як за місяць на двох старих роботах! Звичайно, я стомлююсь, але як і раніше, знаходжусь у чемпіонах у Відьми, кожен день - захмарні похвали! Кожень день - "щиро дякую", "молодець"! Правда, працюю я як кінь, ноги гудуть. Виявилось, що я - швидка та уважна! Тільки б не впороти нічого.... Х вже не сумує, вона робить частину роботи, яку їй виділила Відьма, Відьма сама клеїть наклейки. Що мені не подобається? Це те, що Х. працює з паперами... Ну, паперами це назвати можна з великою натяжкою... це, просто, замовлення на склад, де вказані всі деталі, та їх кількість. І от! Відьма доручає Х перевіряти це замовлення і відмічати, що там все вірно.... Тут мене заклинило, цей момент здається мені інтелектуальним, в той час, як я виконую чисто фізичну роботу. І в мене розпалились ревнощі. Хоча, думаю, що справа в тому, що мені все ще хочеться кудись рухатись, а рух уже закінчився: все що від мене вимагається - приходити вчасно і працювати як кінь 8 годин. Таке собі життя звичайного роботяги, яке мене зовсім не влаштовує, особливо те, що я після роботи вже ні на що не здатна, крім, хіба що, читання. Хочеться лежати на теплому диванчику і розслаблятись. А в мене є плани і, в принципі, я і пішла на роботу щоб заробити на ці плани початковий капітал.
Н. виявляється не звільнили, вона прийшла в понеділок, як ні в чому не бувало. Зранку сказала, що дуже стомлена, принесла здоровенну сумку провіанту і топтала це увесь день. Працює вона надзвичайно повільно і увесь час ходить в туалет і сидить там довгенько. Відьма кожен раз, під час таких відлучок, питає: "А де Н?" Вчора, в кінці дня вона впорола помилку і годину шкуала її. Відьма просто мовчала. Сьогодні її відправили на другу локацію, так як там захворіла людина і її потрібно було замінити. Відьма не знає як здихатися Н взагалі.
...Мої плани стоять на місці, у мене нема ні часу ні сил. Я, навіть, не виконую мінімум, що планую на кожен день по навчанню та різних хоббі-проектах... Приходять думки про те, що потрібно якось перегрупуватися. Хоча порядку більше, коли йдеш на роботу зранку, а не невідомо коли, як було раніше.
Переше, що я вирішила зробити в плані перегрупування, це змінити водійськ школу. Моя інструктор добре з мене познущалась і вже витягла купу грошей. Приводом до розставання з нею послужило, те, що я на протязу уже кількох місяців пробувала вибити з неї, коли я буду готова до екзамену. Навіть не дату екзамену. Вона собі сміялась і відповідала щось на кшталт: "Коли будеш, тоді і будеш". Думаю, що я терпіла її і так занадто довго. Тим більше, що одного разу вона мене, під час уроку, перелякала, що я ледве доїхала додому - у мене почався нервовий тік на оці, трусились руки і ноги і я не розуміла, що вона до мене говорить. Здається, вона тоді сама злякалась моєї реакції. Отакі методи. Про те що вона дозволяла собі зневажливо клацати пальцями біля моєї голови, під час пояснення чогось, і гукати "Ей, ти чуєш? Ти зорзуміла?" . Вона , між іншим, мені годиться в дочки. ... Ми відмовились від її послуг і знайшли іншу школу, благо їх тут море. Наступного тижня, я покажу новому інструктору, що я вмію і він скаже, коли я буду готова до екзамену - оце я розумію - діловий підхід. Розповіла цю історію Х. Виявилось її дочка закінчувала цю школу і була готова до екзамену через 3 місяці. Вони це і обіцяють на сайті.