Я часто бачила цю дівчину з собакою-поводирем. Думала, що втренує собак, так впевнено вона ходила. Согодні в мене на роботі впала сумка. Собака-поводир різко зупинилась перед сумкою і вона запитала: "Що трапилось"? Потім ми розговорились, виявляється вона сліпа вже 11 років, а так ніколи не скажеш... Як вільно рухається, симпатична, очі займають правильну позицію, не бігають хаотично... Думаю в неї все ж є якісь залишки зору. Коли я почала співчувати, вона засміялась і сказала, що з нею все нормально, вона живе повноцінним, щасливим життям. "Коли побачиш мене, завжди кричи Привіт!" - , сказала вона на прощання. Така чудова і оптимістична....